"Не судіть,щоб і вас не судили; бо яким судом судити будете,таким же осудять і вас..." (Єв.Мт.7:1)
Не будь суддею.Право не дано Тобі від Бога суд земний звершати, І каменем на ближнього кидати, Бо серце й душу бачить тільки Бог.
Таємне знає Він.Усе життя, Думки та наміри перед Його очима... Ти осудив,а брат твій на колінах В той час до Бога йшов із каяттям.
І Бог простив з любов'ю,як дитину. А ти?А ти на себе суд прийняв, Бо не любив,й від серця не прощав, Бачив чиїсь,а не свої провини.
Застерігає Боже Слово всіх: Як будем суд над ближнім ми звершати, Осудять й нас, й благословіння втратим, Яким Господь нас наділити міг. ******** Згадаймо фарисеїв,що вели В перелюбі узяту ними жінку До Господа.Все по закону,вірно: Побить камінням Бог за це велить.
Чекали відповідь,підтвердження словам, В руках каміння вже напоготові... Та прозвучало тихо з вуст Христових: "Кинь перший камінь той,хто без гріха".
Й сумління докоряло.Кожен знав, Що жив не так,як Бог в законі каже, Й один за одним відійшли відразу. Лишилась жінка з Господом сама.
З грудей ридання виривалося щомить, Гарячі сльози падали додолу... Чи ж зможе оправдатись перед Богом? Бо розуміла перед Ким тепер стоїть.
Від страху затремтіло все єство, Але почула те,що й не чекала: "Ніхто не засудив тебе?"-спитав Він, "Ні,Господи,не засудив ніхто..."
"Я не засуджую також в цей час тебе, Іди,і більше не гріши,"-промовив. Немов бальзам,зціляло серце слово... Чи ж заслужила милість цю з небес?
О ні,не заслужила...Була грішна, Себе ж судила,й каялась в душі, Й Христос без докору простив гріхи її, Й відкрив дорогу у Небесну Вічність. *********** Хай прикладом подія буде ця Для нас усіх,бо ми є діти Божі, На фарисеїв тих не будьмо схожі, Бо бачить Бог таємне у серцях.
Спіткнувся брат,-з любов'ю руку дай, Сестра упала,-помолись за неї, Піднятись поможи,не будь суддею, І каменем поспішно не кидай.
Один лиш справедливий Бог Суддя, І вчинки наші Він судити буде, То ж кожен з нас хай цього не забуде, І на своє лиш дивиться життя.
Ірино, Ви своїм віршем підняли гарну тему. Глибоку. Вона мене тривожить уже довший час: не суди ближнього свого. Суд належить Справедлливому Судді. Слова Христа. Але мене останнім часом тривожить те, як безбожний світ схопився за ці слова і користуєтся ними,як сильною зброєю, нападаючи на праведність і захищаючи не грішника, а право вибору на грішний спосіб життя грішника. У нас в Україні це ще не так поширено, але у землі, де я живу, ця заблуда зводить мільйони душ з істинної дороги. І в цьому задіяні цілі деномінації, намагаючись закрити рота правді словами Христа: не судіть, щоб і вас не судили. Сьогодні вночі мені не спалось, і я взяла телефона і почала читати новини. І ось в коментарях до статті, де говориться про покарання Епіскопальної Церкви материнською, Англіканською церквою за те, що епіскопальці "освятили" гомосексуальний спосіб життя і вінчають нетрадиційні пари, хтось перечислив дуже багато американських деномінацій, що визнають гомосескуальність, як щось нормальне, дане людству Богом. Страшно. І безліч читачів обзивають усіх незгідних фанатами, при тому цитуючі слова про недопустимість судити.
Дякую, Ірино, що ви підняли цю тему. Благословінь Вам.
Дякую,Неоніло.В житті не раз були випадки,коли приходилося на собі відчувати біль від осудження.І в ці моменти потрібно дуже пильнувати,щоб не дапустити образи в своє серце.Хай Господь збереже усіх нас від гріха осудження,поможе благословляти ближніх і підтримувати впавших.
Коментарі
Дякую, Ірино, що ви підняли цю тему. Благословінь Вам.