Я не знаю, як Ти навіщаєш,
Дух Святий мене тут на землі.
Та мене Ти часто потішаєш,
В важкий час приходиш в тишині!

В час, коли сльозами я заллюся,
Коли зникне шлях в глухій імлі.
Коли у душі своїй томлюся,
За тих,хто є не відданий Тобі!

Може, Сам розвіюєш Ти ту́гу,
В комусь працю звершуєш Свою,
Може нагадав про мене другу,
Щоб він в душу заглянув мою?...

Може у тиші з Вічного Слова,
Мені настанови подаєш?..
Промовляєш у Святій Любові,
В саме серце тихо увійдеш!

Неможливо навіть уявити,
Щоб жила без Тебе в світі я.
Щоб на мить мене зміг залишити
І без Тебе вже не те життя...

І лише знайомою, з Тобою,
Може маритись туманна путь,
Путь, по котрій Ти ідеш зі мною,
Де до Себе зможеш пригорнуть!

Я пам'ятаю, що було б зі мною,
Куди б життя безбожне привело,
Допоки не зустрілася з Тобою
І не відчула би Твоє тепло!...

І тепер можу трішки уявити,
Ким я б була серед земних турбот,
Без Твого подиху прожити
І без Твоїх потіх серед скорбот!

З Тобою йду долиною я плачу,
Із сили в силу переходжу в ній.
Вона тоді стає мені, як вдача
І знахідка в долі моїй земній!

І дощ Твоїх Святих благословінь,
Навіть зелене листя оживляє.
З Тобою стає рідна Неба синь,
Наче в саду –з Тобою розцвітаю!

За все це у молитві я своїй,
Несу хваління, вдячність всю без міри.
Нввіщай далі мене Дух Святий
На цій землі.Зміцняй мою Ти віру! Амінь

Авто–Юлія Міцуль;
Переклад Ангеліни Ющук