Сіячі Діячі на ниві Господній

Характеристика Расула Алексєєва: людина середніх здібностей, дара лідера не має, з освіти - місцеве ПТУ низького рівня. Вміє ладити з людьми, хитрий і гнучкий, мета - добробут з найменшими трудовими витратами. Сама мати Расула якось в розмові поскаржилася, що більше всього на світі Расул любить гроші.

За спиною Степана Георгійовича Алексєєв Расул об'єднався з Бобровим Ігорем.

Бобров Ігор - реабілітант, раніше судимий наркоман з 12-річним стажем, фігура дуже небезпечна і важлива у Волховському реабілітаційному Центрі. Він мозковий центр і організатор перевороту у Волховській Церкві.

Рецидивіст, дуже розумний, привабливий, володіє величезним даром маніпулювання і ненав'язливого керівництва. Такий собі “сірий кардинал”, ляльковод, а Алексєєв Расул - це всього лише слухняна маріонетка в його руках. Є два свідки, які повідомляють, що Бобров позичив у них гроші ($5 тисяч і $7 тисяч) і не повернув.

Бобров Ігор себе на роль пастора висунути не може - є у нього слабкість - блуд. За ним тягнеться шлейф з обдурених і покинених жінок. Ось тільки що прийшла новина, що жінка з Всеволожська народила від нього дитину в надії, що він візьме її за дружину.

Це він спокусив мою Оленьку Сорокіну, юну дівчину, яку я знаю з 4 років, я була вчителем у недільній школі і вона була моєю улюбленою ученицею (Боброву Ігорю - 35 років, Сорокіній Олі -18). З Оленькою він, правда, розписався, на відміну від інших жінок, але вже коли не можна було приховувати вагітність. Перебуваючи в блуді і він, і Оля брали участь у ламанні хліба і всьому житті церкви. Дуже дивно, але за цей блуд з Олею ні він, ні Оля не були відлучені (що нечувано для часів моєї молодості). Їх покартали і поставили на зауваження тільки після бурхливих виступів Стефана Георгійовича з цьому питанні. Не знаю, що сталося з церковними правилами, знаю тільки, що за блуд за Писанням повинні відлучали жорстко і рішуче. ,,Не єднатися з перелюбниками, ... Вилучіть лукавого з-поміж вас ... " 1 Коринтян 5:9-13.

Бобров Ігор та його помічник страхітливого бійцівського вигляду Васильєв Роман, по суті правлять Реабілітаційним Центром. Алексєєв Расул і Бобров Ігор відразу зрозуміли, що можна непогано заробляти і робити бізнес на реабілітантах, примушуючи їх працювати просто за їжу. (Є звіт Алексєєва Расула Стефану Георгійовичу, де він пише, що на 30 чоловік він витрачає на їжу в місяць 4 тисячі рублів.) Голод не тітка, захочеш їсти і мати дах над головою - підеш класти шпали, копати канави, класти цеглу ...

Треба зауважити, що у реабілітантов, які живуть у центрі, забирали всю готівку, навіть державні пенсії. Хворим не купувалися життєво необхідні ліки. За пару останніх років Алексєєв Расул, маючи зарплату директора Реабілітаційного Центру в 3 тисячі руб. купив новий джип Форд за 600000 руб., автостраховку ,,Каско" за 60000 руб. на рік і квартиру в Волхові за 1200000 руб... Васильєв Роман теж придбав нову машину за 650000 руб, та й Боброва Ігоря не образили. Машини та квартири в кишеню не сховаєш, їх видно всім.

Мені як економісту з університетським економічним дипломом і стажем економіста понад 15 років у Росії і 10 років в Америці видно подвійну бухгалтерію зазначених вище осіб. Так, думаю, і всім оточуючим це зрозуміло ...

За грошима приходить бажання влади і небажання мати контроль над собою. Алексєєв Расул почав працювати над зняттям Стефана Георгійовича з посади пастора. Він навів контакти в Пітері, в церкві на Поклонній Горі, не пропускав жодного членського збору. Це його реабілітанти розчищали та облагороджували територію навколо церкви на Поклонній Горі. Це й зрозуміло, все дорожчає, криза, треба знаходити місцеві ресурси... А що діється в душі цих безправних “рабів” хоч хтось із них подумав?