Перший наступ на церкву

І далі хронологія подій.
На початку літа Алексєєв Расул з Бобровим Ігорем - реабілітантом і молодим бізнесменом Косолаповим Олексієм (його мама, колишній завуч школи, а нині продавець у сфері мережевого маркетингу, просуває сина на роль пастора – їй це видається вигідною бізнес-позицією) приїхали на Поклінну гору зі скаргами на Стефана Георгійовича.

Наступної ж п'ятниці сам Сипко В. К., особисто, без братів, приїхав у Волхов, і, не попереджаючи Стефана Георгійовича і не з'ясувавши ситуацію, запросив його на зустріч. На зустрічі були присутні скаржники, Сипко В.К. і Стефан Георгійович, а свідків пастора виставили за двері.

За статутом церкви зняти Стефана Георгійовича з посади могли тільки члени церкви загальним голосуванням. Переслідуючи тільки йому і Богу відому мету, спонуканий якоюсь лютою особистою неприязню, Сипко В.К. грубо порушив статут церкви і вольовим рішенням зняв Стефана Георгійовича зі служіння і відправив його у відпустку на 3 місяці. Пастором тимчасово був призначений Расул Алексєєв. Члени церкви хвилюються, виходило, що Расул з реабілітантами набагато важливіші для Сипка В.К., ніж всі інші члени церкви.

Подумали скаржитися до Москви – а там рідний брат Сипка – Юрій Кирилович, що займає вищу посаду голови Російського союзу євангельських християн-баптистів. Кругова порука, клановість – всі шляхи закриті.

Зібрали членські збори в неділю і голосуванням членів Волховської церкви Стефана Георгійовича знову обрали пастором. Це не входило в плани Сипка В.К. і він, не дивлячись на результати голосування, все ж таки відправляє Стефана Георгійовича на 3 місяці у відпустку в порушення статуту. Для чого? Дуже просто - провести роботу серед членів церкви, переконати, залякати, створити громадську думку.